ПРЕЧУДО, ДА,

Пречудо, да, с. Большое чудо; большое диво. З усього села збігалися діти дивитись на те пречудо. Мир. ХРВ. 355. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 405.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ПРИ →← ПРЕЧИСТА, ТОЇ,

T: 155